Чи варто навантажувати дошкільнят секціями та розвивальними заняттями
Опубліковано:
2017-09-25

Прагнення відвести дитину на якомога більшу кількість занять зрозуміле — навколо стільки всього цікавого. Футбол, малювання, чірлідинг, іноземні мови, моделінг, шахи, карате… У результаті, дитячий майданчик біля будинку маля бачить двічі на день — рано вранці, коли йде в садочок, і пізно ввечері, коли повертається додому. Сьогодні ми постараємось знайти відповідь на питання: як знайти гармонію між бажанням виростити вундеркінда і дати дитині звичайне, безтурботне дитинство?

Коли батьки разом зі своєю п’ятирічною дитиною одночасно відвідують садочок чи школу, музичні заняття, курси англійської та карате (а ще шахи й танці на вихідних) — усе це, безперечно, вони роблять від безмежної любові до своєї дитини. Батьків можна зрозуміти — їх спонукає прагнення виростити дитину успішною, передбачити й запланувати на майбутнє вступ до престижного університету. А ще страх — якщо не піти на ще одні розвивальні заняття, то уже сьогодні можна проґавити щось надзвичайно важливе, а час іде швидко…

На жаль, перенавантаження уроками для дитини може мати неприємні наслідки. А саме:

  1. Дитяча байдужість, яка виникає внаслідок перенасичення інформацією. Малюк починає робити все на автоматі, без захвату і задоволення — лише б мама раділа.

  2. Через перевтому дитина може почати часто хворіти на респіраторні захворювання, у неї значно може знизитись імунітет.

  3. Недостача ігор та спілкування. Задача дитини в ранньому віці — награтися досхочу, прожити та зрозуміти усі життєві ситуації, що зустрінуться на її шляху. Адже саме через гру та спілкування з однолітками діти вчаться жити.

  4. Щонайстрашніше, є ризик лишитися психічно незрілим — оскільки внаслідок швидкого і тісного графіка як слід не «проживаються» необхідні психологічні етапи розвитку особистості. Діти не встигають сконцентруватися, задуматися, зацікавитися, відчути процес сповна, насолодитися, засвоїти і зрозуміти. Якщо такі моменти відсутні, то для чого тоді взагалі навчатися?

Ми не закликаємо відмовитися від секцій і занять — лише переконайтеся, що дитині це йде на користь. 

«Правильні» заняття мають кілька ознак:

Цікаві, перш за все, дитині.
Не занадто складні. Якщо дитина напівпритомна після занять, чи навпаки занадто перезбуджена, довго не заспокоюється — вони їй не підходять.
Не надто легкі — дитина має відчувати радість пізнання і не сумувати.
Такі, щоб дитина могла і сконцентруватися, і рухатися, і відпочивати під час занять. Годину просидіти нерухомо для дошкільного віку — велике випробовування.
З уважними і добрими педагогами, що адекватно оцінюють здібності учнів та допомагають в процесі.


Психологи однозначно не дають відповідь, яка кількість додаткових занять буде оптимальною для дошкільнят. Усі діти індивідуальні — як і їхні здібності та можливості батьків.

Ось кілька простих правил, які допоможуть вам гармонійно поєднати навчання та дозволяти дитині бути дитиною:

  1. Дитина має достатньо відпочивати. Це виявити дуже легко. Зверніть увагу, як вранці прокидається малюк — із задоволенням зустрічає новий день чи зі слізьми? Якщо дитина почала частіше плакати без причини, вередувати, відмовлятися від їжі або навпаки, переїдати — все це ознаки перевтоми й стресу. У такому випадку потрібно зменшити кількість відвідуваних уроків.

  2. У дошкільнят і школярів молодшого віку має бути принаймні один день на тиждень, вільний від усіх занять, садочку, факультативів. Дозвольте цей день провести так, як хочеться дитині. Бажано погуляти на свіжому повітрі, обмежити ґаджети й телевізор, забезпечити позитивні емоції.

  3. Щодня як мінімум 15 хвилин відведіть на спілкування з дитиною. Вам може здаватись, що ви провели з дитиною цілий день разом — приміром, на кухні під час приготування їжі, в магазині, перед телевізором… Але насправді це не так. Бо має значення якість проведеного часу. Для повноцінного розвитку дитина потребує живого спілкування — коли ваші очі та вся ваша увага належить лише малюку. Просто спілкуйтесь — що може бути простіше!

  4. Хоча б раз на день дайте дитині можливість пограти саме в те, що їй хочеться. Якщо малюк не має бажання складати розвивальний пазл, а хоче переливати воду з однієї баночки до іншої — хай буде так.

Нам нав’язують ідею, що без знання трьох іноземних мов і спортивного розряду в чотири роки уже нічого не досягнеш. У школу не приймуть, якщо дитина не розрізняє квантову і ядерну фізику. Що щасливою дитина буде лише у разі повної зайнятості та якщо має знання з усіх можливих дисциплін. Звісно, це перебільшення, але ж суть ви зрозуміли? Зупиніться.

Розвивальні заняття, секції, спортивні класи — це прекрасно, допоки дитина ходить із задоволенням, у неї горять очі, вона знаходить там друзів і запитує, коли ви підете наступного разу. Пам’ятайте, що головне в такому навчанні процес, а не результат — адже під час занять ми показуємо, як навчатися та вчимо дитину бути допитливою.

І пам’ятайте про головне: ніщо не замінить вашу увагу і любов. Часом теплі обійми з малям за переглядом улюбленого мультику дадуть значно більше користі, аніж ще одне заняття.

Сподобалась стаття? Поділись!