Вікові особливості дітей 4-5 років
Опубліковано:
2018-02-12

Вік від 4 до 5 років — це час, коли в дитини закінчився кризовий період, вона стала спокійнішою та слухнянішою. Крім того, у цьому віці дитина активно починає прагнути бути самостійною. Сьогодні ми розповімо про основні зміни в характері дитини цього віку та дамо поради з виховання.

Дитина у віці від 4 до 5 років може:

  • визначати розташування предметів: праворуч, ліворуч, посередині, вгорі, внизу, позаду, попереду;
  • знати основні геометричні фігури (коло, овал, квадрат, трикутник і прямокутник);
  • знати цифри від 0 до 10. Рахувати предмети в межах десяти, співвідносити кількість предметів із потрібною цифрою;
  • розставляти цифри від 1 до 5 у правильній послідовності та в зворотному порядку;
  • порівнювати кількість предметів, розуміти значення: більше/менше, порівну;
  • знаходити відмінності й подібності між двома картинками (або між двома іграшками);
  • складати за зразком споруди з конструктора;
  • складати розрізану картинку з 8-10 частин;
  • будувати речення з 10-12 слів;
  • знаходити предмет за описом (яблуко — кругле, солодке, жовте);
  • самостійно складати опис предмета;
  • розуміти значення прийменників (в, на, під, за, між, перед, близько);
  • знати, які бувають професії, чим займаються люди цих професій;
  • відповідати на питання й правильно їх задавати;
  • переказувати зміст почутої казки чи оповідання;
  • розповідати напам'ять кілька віршів;
  • розрізняти праву й ліву руку.


Важливо знати, що прагнучи бути самостійною, дитина намагається встановити свої правила в навколишньому світі та заявити про них. Для неї важливо майже все робити самостійно, вона менше потребує опіки дорослих і вже більше здатна подбати про себе.

Крім того, у дитини розширюються свідомі емоції, вона стає здатною співпереживати, співчувати, розуміти почуття інших людей.

У малюка формуються основні етичні поняття, творчі здібності. У фазу активності вступає розвиток уяви. Дитина живе в світі казок і фантазій — у цей період вона здатна створювати цілі світи на папері або в своїй уяві. У мріях і фантазіях дитина отримує можливість стати головною дійовою особою. Але, як наслідок розвиненої уяви, з’являються страхи, тому що знань і життєвого досвіду ще дуже мало. Дитина може почуватись недостатньо захищеною в світі.

Також у цей період дитина прагне мати друзів серед однолітків. Ігри, в які дітям подобається грати, стають складнішими та набирають сюжетно-рольового наповнення (ігри в лікарню, в магазин, в улюблених героїв казок). Діти 4-5 років починають дружити один з одним, сваритися, миритися, ображатися, ревнувати, допомагати один одному.

Активна допитливість у цей період розвитку змушує дітей постійно ставити питання про все, що вони бачать. Розширюється кругозір дитини, вона прагне пізнавальних бесід. Діти часто ставлять питання: «чому?», тому що їм дуже цікаво пізнавати навколишній світ, обговорювати побачене. Слухати розповіді дорослих про моря, океани, тварин, історії з життя людей. Відповідати на запитання дітей потрібно, щоб дитина не набула психологічного комплексу відчуженості. Але, відповідаючи на питання дітей, пояснення повинні бути не науково обґрунтовані, а сформульовані простою та доступною для дітей мовою.

У віці 4-5 років набирає обертів розвиток свідомості в дітей. Діти здатні в своєму пізнанні виходити за межі того, з чим безпосередньо стикаються — вони можуть поступово нагромаджувати фактичні знання про різні предмети та явища, про яких знають лише зі слів дорослого (про тварин і машини, міста й країни тощо). Коли дитина має такі уявлення, то в неї природно виникає ставлення до нових сфер життя, з якими її знайомлять: симпатія до дельфінів і боязке відношення до акул, співчуття до людей, які місяцями живуть в умовах полярної ночі, і пошана до їх здатності пристосовуватися до складних природних умов. Це означає, що дитина не лише отримувала знання від дорослого, а й розширювала коло подій та предметів, що викликали в неї певний емоційний стан: співчуття, пошана, інтерес.

Також важливо, щоб відчуття які переживає дитина з приводу чужих їй людей та незнайомих істот чи подій, виводили її за межі вузьких і егоїстичних інтересів. Щоб робили певні дії в формуванні майбутнього громадянина суспільства, якому людське горе або переживання не буде чужим.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

  1. Дуже важливо, щоб дитина дотримувалась всіх режимних моментів.

  2. У вихованні дитини застосовуйте почуття гумору — це допоможе вам налагоджувати стосунки з дитиною, так ви будете краще розуміти один одного.

  3. Намагайтесь не говорити слово «ні». Якщо вам потрібно його сказати — обов’язково обґрунтуйте свою відмову.

  4. Намагайтесь вчити дітей на своїх прикладах, демонструйте те, що ви робите в повсякденному житті, будьте завжди для них прикладом, тому що діти наслідують поведінку своїх батьків.

  5. Батькам важливо пам'ятати, що законів і заборон не повинно бути занадто багато. Замість заборон, якщо це можливо, пропонувати альтернативу, наприклад: «Тобі не можна малювати на стіні, але можна на папері». Заборони породжують у дитині почуття провини, злість і протест. Якщо ви щось однозначно забороняєте дитині, то будьте готові витримати його справедливу образу з цього приводу.

  6. Обов’язково дотримуйтесь тих етичних принципів, які ви пропонуєте дитині. 

  7. Не перевантажуйте совість дитини. Пам'ятайте — надмірне покарання за незначні проступки та помилки викликають постійне відчуття своєї провини, страх перед покаранням.

  8. Надайте дитині можливості прояву її творчості та можливість самореалізації.

  9. Обов’язково хваліть за творчу роботу (малюнки та сувеніри, виготовлені в садочку чи вдома). Цікавтесь будь-якою подією, про яку розповідає ваш малюк та вчинком, який він зробив. Старайтесь оцінити дитину позитивно та підбадьорити її.

  10. Забезпечте дитині можливість гратися з іншими дітьми — така гра розвиває уяву, образне мислення, вона необхідна для здорового емоційного розвитку.

  11. Пам'ятайте, що дитина вже здатна досить довго і з захопленням займатися тим, що їй подобається, тому, щоб не перервати її дії, визначте заздалегідь, коли дитина повинна закінчити свою гру або творчу справу.

  12. Слід пам’ятати, що у віці 4-5-ти років всі недоліки виховання дитини переходять у стійкі негативні риси характеру.

  13. Ваша основна мета — допомогти своїй дитині всебічно й безперешкодно розвиватись і досліджувати навколишній світ.

Сподіваємось, що наші поради стали вам у нагоді! Бажаємо, щоб процес виховання дітей був в задоволення!

Сподобалась стаття? Поділись!