Особливості виховання дитини 2-3 років
Опубліковано:
2018-01-25

Виховання дитини починається з моменту її народження. Цей процес складний та дуже відповідальний, він триває довгі роки. Батьків завжди хвилює, як виховати дитину, сформувати особистість і повноцінного громадянина суспільства.

Важливо пам'ятати, що першим прикладом для дитини стають батьки, дуже близькі люди, однолітки. Діти 2-3 років з великою цікавістю спостерігають і копіюють поведінку дорослих. 

Тому головне правило для батьків щодо успішного виховання дітей — це почати з себе, обов’язково звернути увагу на свою поведінку, самоосвіту, щоб знайти повноцінний контакт із малюком. Адже наші діти — це наше віддзеркалення.


При народженні усі малюки вже наділені індивідуальними особливостями, характером поведінки. Тому сучасні педагоги й психологи вважають, що у процесі виховання дитини йде тільки шліфування того, що закладено природою на генетичному рівні. Ранній же період дорослішання вважається найскладнішим, відповідальним періодом особистісного становлення.

Вже в 2-річному віці малюк починає проявляти власні якості характеру та поведінки. У цей непростий для дитинки період тільки мама допоможе йому вирішити якісь певні проблеми та познайомити з навколишнім світом.

Батьки повинні пам’ятати про те, що тільки любов і розуміння є головними механізмами, які допоможуть розібратися в питаннях і проблемах процесу виховання.


Загальний розвиток дитини можна розділити на кілька періодів життя, але основи виховання закладаються до 3-річного віку. Період від 2 до 3-х років виховання дитини має певні особливості, які визначають її розвиток:

  • комунікабельність;
  • самообслуговування;
  • розвиток мовлення;
  • фізичний розвиток;
  • фізичну підготовку.


У цьому віці малюк стає цілком самостійним. Він вже вміє одягатися, розмовляти, бігати, стрибати. Це час самоствердження за допомогою двох слів: «Я сам!». Він намагається маніпулювати дорослими, тому що раніше йому було все дозволено. Якщо ж старших підпорядкувати собі не вдається, то починає вередувати та плакати. Починаються істерики, а батьки не можуть зрозуміти чому так і де вони допустили помилок.

Але й важливо пам’ятати, що часті заборони та сувора інтонація, як запобіжний захід, матимуть негативний вплив на особливості виховного процесу. 

Спробуйте впливати на малюка через гру. Щоб малюк зрозумів, якими повинні бути правильні стосунки, поміняйтеся з ним ролями для того, щоб він відчув себе на вашому місці. 


Цей спосіб допоможе йому зрозуміти, якими бувають правильні стосунки з дорослими та однолітками. А отриманий в процесі такої гри досвід навчить робити правильний вибір у скоєних вчинках і діях. Запам’ятайте про свою важливість для малюка в цей період. Він повинен постійно відчувати вашу підтримку та участь у будь-якій життєвій ситуації. Але іноді потрібно давати йому й трішки свободи в діях. Так, отриманий ним досвід стане хорошим уроком у подальшому житті та змусить спочатку думати, а потім діяти.

Упертість, примхи, сльози малюка мають свої причини. Дуже часто сімейні конфлікти впливають на психологічний розвиток дітей раннього віку, тому ви повинні постійно пам’ятати про самоконтроль. Не варто влаштовувати сімейні «драми» в присутності малюка.

Намагайтеся не застосовувати наказного тону при спілкуванні з дитиною, але й зайвих поступок щодо його примх, слід уникати у виховному процесі. Тому, що невірна поведінка батьків у таких випадках може призвести до розладів психічно-емоційного характеру, що надалі може вплинути на труднощі в подальшому навчанні.

Кілька порад у вихованні:

  • Дотримуйтесь режиму — це добре дисциплінує.
  • Дозволяйте малюкові активно пізнавати світ (досліджувати невідоме).
  • У віці 2 років дуже важливою є адаптація та соціалізація в навколишньому світі. Якщо малюк не відвідує дитячий садок, то на прогулянці частіше бувайте з ним на дитячих майданчиках, де він мтиме змогу спілкуватися з однолітками.
  • Не чиніть морального тиску на дитину, не бийте та не ображайте.
  • Намагайтеся як найменше вимовляти слова «заборони». Пропонуйте малюкові вибір, щоб він вчився вірно реалізовувати свої бажання, а якщо це неможливо, то на доступній малюку мові поясніть причину заборони.

Як ви вже зрозуміли, вік після двох років для дитини — найскладніший. Тому дуже важливо якомога більше в цей період розвитку маляти приділяти йому час, проявляти й показувати свою любов до нього, пестити, хвалити дитину для того, щоб у нього не з’явилося відчуття самотності, комплексу непотрібності. Адже малюк саме в цей період пізнає світ і починає усвідомлювати своє «Я».

Автор порад: наш методист Лариса Снігир.

Сподобалась стаття? Поділись!